Адвокатська компанія
«Слинько та партнери»
(098) 154-68-62,
kiev-advokat@ukr.net
X

Незаконне збагачення

Стаття 368-2 КК України відносна новела. Вона змінювалася кілька разів. Але і зараз викликає серед експертів суперечливі думки. І ось чому.

Підстава для звинувачення по ст.368-2 КК України – відсутність доказів законності придбання активів. Фактично, щоб уникнути кримінального переслідування, людина змушена збирати докази власної невинуватості.

Але такий підхід суперечить Конституції і нормам КПК України. Адже на державному рівні закріплена презумпція невинуватості. Тобто, кожен вважається невинним і не може піддаватися кримінальним санкціям, доки його вину не доведуть в законному порядку.

І обов’язок такого доказування лежить на органах слідства, а не на обвинуваченому. У цій ситуації не виключені помилки правоохоронців в плані правильної кваліфікації за ст.368 – 2 КК України.

Але у сторони захисту теж є достатньо ресурсів для побудови ефективної стратегії.

Які дії включає в себе ст.368-2 Кримінального кодексу України?

Частина 1 цієї статті розкриває її суть, а частини 2-3 додають до неї кваліфікуючі ознаки.

Отже, під незаконне збагачення підпадають такі дії:

  • придбання активів у значному розмірі, при цьому законність такого придбання не підтверджена доказами;

  • передача фізичній або юридичній особі таких «незаконно придбаних» активів.

Щоб довести склад злочину, правоохоронні органи насамперед аналізують електронну декларацію службовця і порівнюють інформацію звідти з його реальними доходами і витратами.

Виявлені невідповідності, а також факти придбання активів, вартість яких перевищує розмір підтвердженого доходу, можуть стати підставою для початку досудового розслідування за ст.368-2 КК України.

Як правило, сторона обвинувачення досліджує:

  • електронну декларацію службовця;

  • доходи (сюди відносяться і подарунки)

  • витрати;

  • нерухомість;

  • особистий транспорт;

  • наявність цінних речей;

  • корпоративні права;

  • будь-які нематеріальні активи.

При цьому для побудови висновків щодо дійсного скоєння злочину проводяться конкретні слідчі дії.

Їхня процедура, підстави для проведення, оформлення і фіксація чітко регулюються законом. Завдання адвоката – простежити за законністю всіх цих дій, виключити будь-які зловживання з боку слідства.

Важливо пам’ятати, що передача активів у власність інших осіб неможлива без їх первісного незаконного придбання. В цьому випадку слідчі, детективи або прокурори спочатку повинні довести придбання, а потім вже передачу.

У свою чергу захисник стежить за тим, щоб при цьому використовувалися тільки законні способи збору інформації, і чітко дотримувалася процедура.

В іншому випадку, він оскаржить дії сторони обвинувачення або поставить під сумнів законність отриманих доказів.

Кому інкримінують статтю 368-2 КК України?

Підозрюваним (обвинуваченим) за цією нормою може бути виключно спеціальний суб’єкт. Кожна з 3-х частин передбачає свої вимоги до нього.

Частина 1 поширюється на осіб, які наділені функціями держави або органів місцевого самоврядування. Їхні посади перераховані в п.1 ч.1 ст.3 Закону «Про запобігання корупції».

Частини 2 і 3 поширюються тільки на службовців, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. До них відносяться перші особи державної влади (Президент, Прем’єр-Міністр і т.д.), держслужбовці на посадах певних категорій, судді і т.д.

Що таке активи за статтею 368-2 КК України?

Предмет злочину – активи. Це поняття розкривається в прим. до ст.368-2 КК України. Воно означає не тільки гроші або майно, а також доходи від них.

Кримінальна відповідальність настає лише за незаконне збагачення в значному розмірі – понад 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (800000 грн – на 2017 рік).

Для справедливої кваліфікації дуже важлива правильна оцінка розміру активів. На цьому етапі адвокат повинен проконтролювати коректність такої оцінки і при необхідності ініціювати експертну оцінку.

Допомога захисника при звинуваченні в незаконному збагаченні

На етапі досудового розслідування адвокат контролює законність дій слідчого (прокурора, детектива) і оперативно реагує на найменші порушення процесуального порядку.

Він перевіряє наявність ухвали слідчого судді (постанов прокурора/слідчого) на проведення слідчих дій, присутній при допиті, обшуку і т.д.

Якщо сторона обвинувачення допускає процесуальні помилки при зборі доказів, адвокат подає клопотання про визнання таких доказів недопустимими.

Крім того, захисник, при необхідності, ініціює експертизи та інші слідчі дії.

Related Post
Втомилися від неефективних рішень?
Надійна правова підтримка – вигідна інвестиція в розвиток бізнесу
(098) 154-68-62,
kiev-advokat@ukr.net
г. Киев,
ул. Б. Гринченка, 1