Прагнення виявити корупційне правопорушення іноді штовхає службовців на різні зловживання. До них належить і провокація підкупу. Саме за такі дії в ст.370 КК України передбачена відповідальність.
Але зараз на адресу правоохоронців та інших службовців часто лунають необґрунтовані звинувачення в провокації. Вже стало правилом, що підозрювані в корупційних злочинах, перш за все, наполягають на провокації підкупу. Мовляв, на отримання/надання неправомірної вигоди їх спровокували.
Тим самим вони прагнуть зберегти репутацію і зменшити власну провину.
Тому, якщо Вас звинувачують в провокації підкупу, важливо не затягувати, а швидко звернутися за допомогою до досвідченого адвоката. Тільки він може знайти «слабкі» сторони в аргументах слідства і побудувати надійний захист.
У статті ми розглянемо суть та особливості ст.370 КК України.
Суть цього діяння розкривається в частині 1 ст.370 Кримінально кодексу України. Там зазначено, що провокація підкупу вчиняється службовою особою і виражається в одній з альтернативних форм:
підбурення кого-небудь на пропозицію, обіцянку, надання неправомірної вигоди;
підбурення кого-небудь на прийняття пропозиції, обіцянки або отримання неправомірної вигоди.
Будь-яке з цих діянь відбувається з єдиною метою – викрити в подальшому того, хто піддався на провокацію (запропонував, пообіцяв, надав неправомірну вигоду, прийняв такі обіцянки/пропозиції або ж неправомірну вигоду.
Якщо слідству не вдається довести наявність такої мети, дії підозрюваного не повинні кваліфікуватися за ст.370 КК України.
При цьому не важливо, чи була досягнута сама мета. Провокація підкупу вважається завершеною з моменту вчинення дій, передбачених ч.1 ст.370 КК України.
Для кваліфікації спосіб провокації не має значення. Склад злочину має місце, коли провокатор підбурює особу до діянь пов’язаних з отриманням/наданням неправомірної вигоди. Це можуть бути:
вмовляння;
рекомендації;
шантаж;
погрози;
різні види психологічного насильства;
фізичне насильство;
обман (завіряння, що без хабаря «вирішити питання» неможливо).
Однак слідство має встановити, що подібні дії (в чому б вони не виражалися), орієнтовані на провокацію підкупу з метою подальшого викриття.
Як і більшість корупційних злочинів, у провокації підкупу обвинувачуються тільки службові особи. Список тих, хто підпадає під цю категорію, наведено в ч.ч.3, 4 ст.18 Кримінально кодексу України.
Частина 2 ст.370 КК України посилює відповідальність за провокацію підкупу виключно для посадових осіб правоохоронних органів. Причому для них покарання суворіше – до 7 років позбавлення волі (при цьому звичайний службовець може бути позбавлений волі максимум на 5 років).
Відповідно, стороні обвинувачення принципово важливо довести, що підозрюваний – службова особа або службовець правоохоронних органів. Без цього кваліфікувати дії по ст.370 КК України не можна.
Щоб це зробити, потрібно проаналізувати не тільки положення законів, але і кадрові документи (посадові інструкції, накази про призначення тощо).
При цьому, довести наявність ознак службової особи недостатньо. Слідству необхідно встановити обставини, що вказують, що провокація здійснена безпосередньо з використанням службових повноважень.
Без зазначених елементів, доводи сторони обвинувачення є безпідставними і досвідчений адвокат безумовно доб’ється закриття справи або виправдувального вироку суду.
Зараз у кримінальному законодавстві відсутнє поняття «хабар». Замість нього введений більш широкий термін – «неправомірна вигода». Він же і фігурує при провокації підкупу.
Що може вважатися неправомірною вигодою? Відповідь – у примітці до ст.364-1 КК України:
майно і гроші;
послуги, пільги, переваги;
інші активи нематеріального (в.т.ч. негрошового) характеру.
Головна риса всіх цих благ – відсутність законних підстав для їх надання або отримання (а також пропозиції/обіцянки).
Основна функція захисника під час досудового розслідування по ст.370 КК України – аналізувати всі дії сторони обвинувачення на предмет законності.
В тому числі, перевіряти правильність кваліфікації. Для цього адвокат з’ясовує:
в чому виражалася провокація підкупу, і чим вона підтверджується (чи були ці відомості зібрані відповідно до КПК України або ж є порушення процедур)
чи належить його підзахисний до суб’єктів ст.370 КК України, чим це підтверджується;
чи переслідував підзахисний мету викрити в подальшому того, кого нібито провокував.
Щоб надійно захистити клієнта, адвокат уважно знайомиться з матеріалами справи, перевіряє коректність складання всіх процесуальних документів і обов’язково є присутнім при слідчих діях.
Якщо захисник знаходить порушення закону з боку обвинувачення, він оскаржить дії слідчого, прокурора. А також використає ці моменти в суді, щоб піддати сумніву аргументи слідства.