17.10.2019 набув чинності Закон №187-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства».
Закон прийнятий з метою вирішення нагальних проблем кримінального процесу, усунення штучних процесуальних перешкод в розслідуванні злочинів, вдосконалення правового регулювання процесу досудового розслідування, ефективного його здійснення, а також для розширення гарантій стороні захисту від можливих зловживань з боку судів (суддів), слідчих та прокурорів.
Крім змін до КПК також внесено пов’язані із цим зміни до законів: «Про радіочастотний ресурс України», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про судову експертизу».
Серед іншого Законом вилучено норму, якою було надано право суду визнавати показання з чужих слів доказами, у випадку погодження сторін провадження визнати доказами такі показання (ч.4 ст.97 КПК).
Тепер КПК передбачає, що копія рішення суду про відмову в задоволенні клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, або часткове його задоволення, копія рішення, яким повністю або частково скасовано арешт майна тимчасово вилученого, негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору, або, в разі їх відсутності під час оголошення, надсилається вказаним особам не пізніше наступного робочого дня. Отримане рішення зобов’язує слідчого, прокурора вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Згідно теперішньої редакції ч.2 ст.234 КПК, у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
У сторін кримінального провадження з’явилось право самостійно залучати експерта.
До внесених змін, сторона захисту, до якої належить і адвокат, мала звертатися до слідчого судді та обґрунтовувати, що призначення експертизи дає можливість отримати докази, які будуть мати важливе значення для кримінального провадження, а слідчий суддя прийняти рішення призначати чи не призначати експертизу.
Тепер сторона захисту за своєю ініціативою самостійно може залучати експертів, які на її думку є фаховими, і, таким чином, збирати, на рівні зі стороною обвинувачення, письмові докази у формі висновків експертів.
За таких умов, вказані нововведення, хоча б частково, урівнюють обсяг прав для сторін кримінального провадження (обвинувачення та захисту) щодо збирання доказів.
Якщо сторона захисту не має можливості залучити експерта самостійно, у тому числі й за браком коштів, то їй надано право звернутися з клопотанням про проведення експертизи до слідчого судді.
Статтю 284 КПК доповнено частиною 3-1, згідно з якою, у разі, якщо закінчилися строки давності для притягнення до кримінальної відповідальності й особу, яка вчинила кримінальне правопорушення не встановлено, то таке кримінальне провадження підлягає закриттю, за виключенням, коли вчинено злочин проти життя чи здоров’я особи, або злочин за який передбачено довічне позбавлення волі.
Тепер в учасників судового провадження відсутнє право заявляти клопотання про оголошення обвинувального акта в повному обсязі. Раніше, до внесених змін, таке право було передбачене.
Крім того, стало можливим оголошення прокурором лише скороченого варіанта обвинувального акта.
Суду надано право, враховуючи розумні строки, обмежувати тривалість оголошення прокурором скороченого викладу суті обвинувального акта, а також оголошення скороченого викладу суті позовної заяви (ч.4 ст.347 КПК).
Нововведенням є право вступної промови (ч.1 ст.349 КПК) сторони обвинувачення і сторони захисту, в якій може оголошуватись позиція сторони, наводяться обставини та зазначаються докази, що їх підтверджують. При цьому сторони мають дотримуватися розумних строків, в залежності від обсягу обвинувачення.
Внесеними змінами частину першу статті 309 КПК доповнено пунктом 5-1, що, відтепер, надає право сторонам оскаржувати ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді застави або відмову в її застосуванні.