Незаконне збагачення

Стаття 368-2 КК України – відносна новела. Вона змінювалася кілька разів. Але і зараз викликає серед експертів суперечливі думки. І ось чому.

Підстава для звинувачення по ст.368-2 КК України – відсутність доказів законності придбання активів. Фактично, щоб уникнути кримінального переслідування, людина змушена збирати докази власної невинуватості.

Але такий підхід суперечить Конституції і нормам КПК України. Адже на державному рівні закріплена презумпція невинуватості. Тобто, кожен вважається невинним і не може піддаватися кримінальним санкціям, доки його вину не доведуть в законному порядку.

І обов’язок такого доказування лежить на органах слідства, а не на обвинуваченому. У цій ситуації не виключені помилки правоохоронців в плані правильної кваліфікації за ст.368 – 2 КК України.

Але у сторони захисту теж є достатньо ресурсів для побудови ефективної стратегії.

Які дії включає в себе ст.368-2 Кримінального кодексу України?

Частина 1 цієї статті розкриває її суть, а частини 2-3 додають до неї кваліфікуючі ознаки.

Отже, під незаконне збагачення підпадають такі дії:

• придбання активів у значному розмірі, при цьому законність такого придбання не підтверджена доказами;

• передача фізичній або юридичній особі таких «незаконно придбаних» активів.

Щоб довести склад злочину, правоохоронні органи насамперед аналізують електронну декларацію службовця і порівнюють інформацію звідти з його реальними доходами і витратами.

Виявлені невідповідності, а також факти придбання активів, вартість яких перевищує розмір підтвердженого доходу, можуть стати підставою для початку досудового розслідування за ст.368-2 КК України.

Як правило, сторона обвинувачення досліджує:

• електронну декларацію службовця;

• доходи (сюди відносяться і подарунки)

• витрати;

• нерухомість;

• особистий транспорт;

• наявність цінних речей;

• корпоративні права;

• будь-які нематеріальні активи.

При цьому для побудови висновків щодо дійсного скоєння злочину проводяться конкретні слідчі дії.

Їхня процедура, підстави для проведення, оформлення і фіксація чітко регулюються законом. Завдання адвоката – простежити за законністю всіх цих дій, виключити будь-які зловживання з боку слідства.

Важливо пам’ятати, що передача активів у власність інших осіб неможлива без їх первісного незаконного придбання. В цьому випадку слідчі, детективи або прокурори спочатку повинні довести придбання, а потім вже передачу.

У свою чергу захисник стежить за тим, щоб при цьому використовувалися тільки законні способи збору інформації, і чітко дотримувалася процедура.

В іншому випадку, він оскаржить дії сторони обвинувачення або поставить під сумнів законність отриманих доказів.

Кому інкримінують статтю 368-2 КК України?

Підозрюваним (обвинуваченим) за цією нормою може бути виключно спеціальний суб’єкт. Кожна з 3-х частин передбачає свої вимоги до нього.

Частина 1 поширюється на осіб, які наділені функціями держави або органів місцевого самоврядування. Їхні посади перераховані в п.1 ч.1 ст.3 Закону «Про запобігання корупції».

Частини 2 і 3 поширюються тільки на службовців, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. До них відносяться перші особи державної влади (Президент, Прем’єр-Міністр і т.д.), держслужбовці на посадах певних категорій, судді і т.д.

Що таке активи за статтею 368-2 КК України?

Предмет злочину – активи. Це поняття розкривається в прим. до ст.368-2 КК України. Воно означає не тільки гроші або майно, а також доходи від них.

Кримінальна відповідальність настає лише за незаконне збагачення в значному розмірі – понад 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (800000 грн – на 2017 рік).

Для справедливої кваліфікації дуже важлива правильна оцінка розміру активів. На цьому етапі адвокат повинен проконтролювати коректність такої оцінки і при необхідності ініціювати експертну оцінку.

Допомога захисника при звинуваченні в незаконному збагаченні

На етапі досудового розслідування адвокат контролює законність дій слідчого (прокурора, детектива) і оперативно реагує на найменші порушення процесуального порядку.

Він перевіряє наявність ухвали слідчого судді (постанов прокурора/слідчого) на проведення слідчих дій, присутній при допиті, обшуку і т.д.

Якщо сторона обвинувачення допускає процесуальні помилки при зборі доказів, адвокат подає клопотання про визнання таких доказів недопустимими.

Крім того, захисник, при необхідності, ініціює експертизи та інші слідчі дії.